Харківський тракторний завод – Харківський тракторний завод — Вікіпедія

Харківський тракторний завод — Вікіпедія

Тип ПАТ
Форма власності публічна компанія
Галузь машинобудування
Спеціалізація тракторобудування
Засновано 1 жовтня 1931
Штаб-квартира  Україна, Харків, пр. Московський, 275.
Ключові особи Коваль Андрiй Анатолiйович
Продукція сільськогосподарські трактори різних модифікацій.
Виторг ▲ 713 342 тис.грн. (2017)
Операційний прибуток (EBIT) ▲47 916 тис.грн.(2017)
Чистий прибуток ▲ 203 061 тис.грн. (2017)

uk.wikipedia.org

Харківський тракторний завод. Made in Ukraine. — DRIVE2

Харьковский тракторный завод, последние годы находившийся на грани вымирания, (его несколько раз банкротили, “модернизировали” и все прочее). Но с приходом на завод инвестиций, новых проектов и заказов предприятие стало активно развиваться и предлагать пользователю новые модели и модификации тракторной техники. Надо отдать должное конструкторам и инженерам завода, которые несмотря на тяжелые времена не оставили научную и конструкторскую деятельность, тем самым заложив начало сегодняшним разработкам.
На сегодняшний день ХТЗ активно сотрудничает с Уманским заводом сельскохозяйственного машиностроения (Украина, г.Умань, Черкасская область). Международное сотрудничество также активно развивается в 2-х направлениях — техника специального назначения, и тракторная техника.
В середине 2000-х годов на заводе смогли наладить производство сверх-востребованного на тот момент минитрактора ХТЗ-3512. Модель не нова, ее начали разрабатывать еще чуть ли не в конце 80-х. Но здесь, в отличие от опытного образца, она неплохую получила кабину, новый двигатель, усиленные тормоза. Модель пользовалась ограниченным спросом, т.к. основным конкурентом на тот момент для нее был куда более современный беларуский МТЗ-320.
Производство тяжелых тракторов не прекращалось, но на тот момент было сокращено и ориентировано под конкретные заказы. В то же время это дало возможности переработать уже имеющиеся модели, создать новые прототипы, сделать грамотную презентацию завода и портфолио.
xtz.ua/shop/kolesnyie-traktoryi
В 2013 году шведская “Volvo-Trucks” подразделение “Вольво” занимающееся выпуском грузовой, спецтехники и моторов и электростанций начало поиск партнера в Восточной Европе с развитой инфраструктурой и предложениями по производству новых моделей спецтехники (удешевленной за счет конструкции и издержек).
Основными претендентами на участие в проекте были беларуский “МТЗ” и украинский “ХТЗ”. Оба завода представили свои технические предложения. В итоге компанией “Вольво” в качестве партнера был выбран украинский завод. Официально причины такого выбора не сообщались никогда, но очевидно что из-за более развитой базы по производству тяжелой техники, а самое главное по географическим и экономическим соображениям (У РБ (Республика Беларусь) нет своего металла, нет своих месторождений руды — весь металл приходит по импорту или из России, либо и Словакии). У Украины же есть Криворожский бассейн — да, качество стали конечно не сравнимо с “Горной Шведской” или “Крупповской” сталью, но она между тем намного качественнее российской.
На протяжении 2014-2015 года шли технические разработки, отладка нового оборудования и тестовые испытания.
Надо отметить интересные решения — на базе минитрактора ХТЗ-3512 был создан электротрактор. Да, кто-то скажет что это баловство, но это дало опыт и толчок к модернизации электросистем всех тракторов. Но это больше научный интерес по облегчению и увеличению прочности конструкции.

В середине 2015 года была представлена серийная 2-х топливная версия минитрактора ХТЗ-2511.
Реальными же достижением стали новые модели ХТЗ-16131, ХТЗ-17221, ХТЗ-240-К, ХТЗ-17221-09 с новыми современными двигателями “Deutz”.
Отдельно отметить стоит и новые модификации семейства “Слобожанец” — агрегатируют которые как двигателями “Deutz”, так и новыми “Volvo”, есть 2-х так и обновленные 3-х осные модели.
Но особо отметился новый трактор ХТЗ-246-К с новым современны двигателем “Volvo” 240 л.с. Это только первая модель из новой линейки совместных продуктов.
xtz.ua/press-centr/novosti/326

www.drive2.ru

Каталог товаров, Торговый дом Харьковский Тракторный завод Харьков Украина



























 Лучший выбор по соотношению цена/качество. Простота в обслуживании и доступность запасных частей. Неприхотливость, экономичность и высокая производительность. Выполнение энергоемких сельскохозяйственных…

цена:
уточняйте









Описание Выполнение энергоемких сельскохозяйственных работ по обработке средних и тяжелых почв, ранневесеннему закрытию влаги, дисковании, севе, орошении, уборке, кормозаготовке, а также транспортировании грузов в…

цена:
уточняйте









Описание Выполнение энергоемких сельскохозяйственных работ по обработке почвы: пахоты средних и тяжелых почв, ранневесеннего закрытия влаги, дискования, сева, орошения, уборки урожая, кормозаготовки и транспортных…

цена:
уточняйте









Описание Повышенная производительность до 20% благодаря применению новых двигателей увеличенной мощности позволяет агрегатировать трактор с более широкозахватными орудиями. Механическая шестнадцатискоростная…

цена:
уточняйте









Описание Трехцилиндровый двигатель жидкостного охлаждения увеличенной мощности. Повышенная производительность до 20% благодаря применению нового двигателя, что позволяет агрегатировать более широкозахватные…

цена:
уточняйте









Тракторы ХТЗ-3510 экономичные при выполнении транспортных и др. малоемких работ (за счет имеющегося диапазона скоростей и повышенных транспортных скоростей). Тракторы ХТЗ-3510 семейства малой мощности дают потребителю:…

цена:
уточняйте









Трактор ХТЗ-181 Предназначены для выполнения энергоемких сельскохозяйственных работ по обработке почвы и уборке урожая. Широкий диапазон скоростей без ограничения по тяговому усилию дает возможность использовать…

цена:
уточняйте









Трактора ХТЗ-181-07 предназначены для выполнения энергоемких сельскохозяйственных работ по обработке почвы и уборке урожая. Широкий диапазон скоростей трактора ХТЗ-181-07 без ограничения по тяговому усилию дает…

цена:
уточняйте









Трактор ХТЗ-17221-19 (210 л.с.)  Колёсные сельскохозяйственные тракторы общего назначения, тягового класса 3-4 тс предназначены для выполнения энергоёмких сельскохозяйственных работ: пахоты, сплошной культивации,…

цена:
уточняйте









ХТЗ-150К-09-25 (175 л.с.)  Колёсные сельскохозяйственные тракторы общего назначения, тягового класса 3 тс предназначены для выполнения энергоёмких сельскохозяйственных работ: пахоты, сплошной культивации, боронования,…

цена:
уточняйте









ХТЗ-16131-03 (180 л.с.)   Возможность переоборудования трактора на реверсивное управление, что позволяет использовать его с кормоуборочным, погрузочным и другим оборудованием, требующим фронтальной навески.  Высокие…

цена:
уточняйте









      Наименование применяемость цена, грн без НДС цена, грн с НДС стремянка рессоры ХТЗ-150К(кол) ХТЗ-17021   ХТЗ-17221 89,42 107,30 гайка стремянки ХТЗ-150К(кол) ХТЗ-17021   ХТЗ-17221 6,75 8,10 пружина каретки (большая) ХТЗ-150 (гус)…

цена:
уточняйте









В 2011 году двигатель  Д-260 ММЗ РБ был адаптирован к трактору серии ХТЗ-16131. Этот двигатель более экономичный и современный, он подходит данному виду пропашного трактора.  Возможность переоборудования трактора на…

цена:
уточняйте









ХТЗ-150-05-09-25 (175 л.с.) гусеничный  Предназначен для выполнения энергоемких сельскохозяйственных работ по обработке почвы и уборке урожая. Широкий диапазон скоростей без ограничения по тяговому усилию дает…

цена:
уточняйте









        Наименование применяемость цена, грн без НДС цена, грн с НДС вал муфты сцепления Дойц ХТЗ-17021 753,02 903,62 вал муфты   сцепления ЯМЗ ХТЗ-150К(кол) ХТЗ-17021   ХТЗ-17221   ХТЗ-16131 706,58 847,89 вал муфты сцепления СМД…

цена:
уточняйте









Трактор ТС-10 – это базовая машина для производства работ в агрегате с бульдозерным, скреперным, рыхлительным и другим дорожно строительным оборудованием.  Область применения – транспортные и строительные работы…

цена:
уточняйте









К промышленным тракторам можно отнести и сельскохозяйственный трактор-погрузчик Т-156Б-09-03, который используется как на сельскохозяйственных работах, так и в дорожном строительстве, коммунальных хозяйствах на…

цена:
уточняйте









      Наименование применяемость цена, грн без НДС цена, грн с НДС стремянка рессоры ХТЗ-150К(кол) ХТЗ-17021   ХТЗ-17221 89,42 107,30 гайка стремянки ХТЗ-150К(кол) ХТЗ-17021   ХТЗ-17221 6,75 8,10 пружина каретки (большая) ХТЗ-150 (гус)…

цена:
уточняйте









Бурильно- крановая машина БКМ-2М на базе трактора ХТЗ-150К-09-25   Предназначена для бурения круглых шурфов и установки опор и столбов в том числе и для линий электропередач в почвах I.. III категорий не содержащих…

цена:
уточняйте









ООО «Торговый дом ОАО «Харьковский тракторный завод»  имеет эксклюзивное право на реализацию запасных частей производства Харьковского тракторного завода.   Наименование применяемость цена, грн без НДС цена,…

цена:
уточняйте



agrovektor.com

Харківський тракторний завод – Howling Pixel

«Харківський тракторний завод» (ХТЗ) — найбільше в Україні та країнах СНД підприємство з виробництва уніфікованих гусеничних і колісних сільськогосподарських тракторів загального призначення.

Продукція ХТЗ

На сьогодні[коли?] продукція ХТЗ представлена широкою гамою тракторів потужністю від 35 до 250 к.с. Це колісні та гусеничні трактори загального призначення, орно-просапні, трактори малої потужності, які агрегуються (поєднуються) з більш ніж 250 найменуваннями сільгоспмашин та знарядь.
Крім тракторів завод випускає дорожньо-будівельну та спецтехніку (на базі тракторів), гусеничні тягачі, гарячоштамповані заготівлі, складноріжучий інструмент і технологічне оснащення, лиття, товари народного споживання, запасні частини.
Вироблена заводом техніка використовується в сільському господарстві, житлокомунгоспі, будівництві, промисловому виробництві, для транспортування великих вантажів. Значна частина техніки йде на експорт (в основні ринки — Польща, Болгарія, Румунія, Литва, Грузія, Молдова, Казахстан, Вірменія та Нова Зеландія[1])

Історія ХТЗ

1930-49рр.

Протягом 1927—1928 років за­води СРСР дали 1272 трактори, в продовж 1928—1929 років ви­дали «на гора» вже 3281. Цього було недостатньо, і потреби сільського господарства задо­вольнялись на ту пору, головним чином, за рахунок імпорту. Тому було переглянуто п’ятирічний план спорудження заводів сіль­ськогосподарського машино­будування і прийнято рішення про негайний початок зведення трьох промислових гігантів, ко­жен з яких випускав би щороку по 50 тисяч тракторів. Восени 1929 року Вища Рада Народного Господарства СРСР прийняла рішення про будівництво одного з тракторних заводів у Харкові. Для спорудження було визна­чено термін — п’ятнадцять міся­ців.

В Наказі по ВРНГ СРСР № 455 від 23 грудня 1929 року відзнача­лося, що державному інституту з проектування металургійних заводів (Діпромезу) до 15 січня 1930 року треба закінчити роботи по складанню ескізного проекту Харківського тракторного заводу з випуску 50 тисяч тракторів на рік у дві зміни з урахуванням безперервного тижня. Модель трактору мала бути схожою з трактором «Катерпіллар», по­тужністю в 25-30 кінських сил. Всесоюзному автотракторному об’єднанню надавалося право вирішувати питання про доціль­ність залучення іноземної допо­моги при виконанні будівельних операцій, а також про запро­шення окремих зарубіжних спе­ціалістів для участі в пуску та налагодженні майбутніх заводів (малося на увазі Харківського та Челябінського тракторних заво­дів, а Сталінградський завод вже було збудовано до того часу). Згодом початкове промислове завдання було змінено: ХТЗ ви­пускатиме 50 тисяч тракторів СХТЗ 15-30. Цей трактор був розроблений на основі конструкції одного з найкращих тракторів того часу «Інтернаціонал 15/30» потуж­ністю 15-30 кінських сил, який випускався американською компанією «International Harvester».

11 січня 1930 року наказом по ВРНГ СРСР було призна­чено начальником управління «Південтракторобуду» М. Г. Мишкова. І в січні того же року делегація досвідчених інже­нерів виїхали до Німеччини та Сполучених Штатів за верста­тами, пресами, молотами, за катувальними машинами, конве­єрами.

Будівельний майданчик був відведений за 15 кілометрів від Харкова на магістралі Південних залізниць біля роз’їзду Лосеве. Територія будівництва займала загалом площу приблизно в 600 га, з яких на власне заводську територію (на північ від заліз­ниці) припадало близько 150 га, а решта площі була зайнята тимчасовими поселеннями для робітників і техперсоналу — 180 га (північно-західний и південно-східний кути майданчика), ад­міністративно-управлінськими закладами, складами і базами будматеріалів та обладнанням — близько 140 га (центральна час­тина, в майбутньому зелена зона соціалістичного містечка), квар­талами останнього — 130 га.

Після вибору майданчика були зроблені тахеометричні та нівелірувальні зйомки, закла­дена достатня кількість буриль­них свердловин, аби мати змогу судити про геологічну будову ґрунту, який на всій території майданчика оказався здебіль­шого однорідний: під чорноземом завтовшки один метр залягає по­тужна товща щільної глини, пе­ретята на глибині близько семи метрів піщаним шаром в 1,2-1,5 метра. Ґрунтові води залягають дуже глибоко. Були зібрані й ме­теорологічні та кліматичні дані за ряд років, перевірені й зважені. Будівельні роботи вели спеці­альні організації: будівництво — Індбуд; санітарно-технічні Укрсантехбуд і Промвентиляція, залізничні — Трансбуд, зовнішнє водопостачання і каналізацію — Водобуд; електротехнічні ро­боти — ВЕО; металеві конструк­ції — Монтажне бюро управління ХТЗ.

У січні 1930 року, як тільки було розбито будівельний май­данчик, почали заво­зити лісоматеріали для тимчасових спо­руд. Була потрібна велика кількість бу­дівельників різних професій та квалі­фікацій — орієнтовно до 12-15 тисяч осіб. На таку кількість осіб і були розраховані тимчасові споруди.

Всі тимчасові спо­руди ділилися на два селища: Північне — біля Промбуду, Південне — біля Житлобуду, цен­тральна частина — адміністративно-громадські заклади, матеріальні бази і транспорт. Північне та Південне поселення були роз­раховані на дванадцять тисяч робітників з відповідним техніч­ним персоналом. Селища скла­далися з бараків зі службами їдалень, продуктових і промис­лових магазинів, мережі ларьків і кіосків, поліклініки, лазні, пральні, перукарні та клубу. Загалом було збудовано допоміжних споруд: житлових бараків — 95, контор і конторок — 21, комунальних за­кладів — 65, адміністративно-громадських закладів — 14, магазинів та ларьків — 12, медичних закладів — 6, складів і комор — 34.

Через наявність на будівниц­тві кількох артілей для них були зведені селища з конюшнями, складами фуражу, водопроводом тощо. Також були підведені за­лізничні колії до складів і на діль­ниці. Частково були виконані ро­боти з викладенням шосе у сели­щах і на територіях Тракторобуду, спроектовано і майже завершене прокладання шосе для сполу­чення з Харковом. Було побудо­вано та обладнано кінний двір для гужового транспорту, авто гараж для грузовиків і тракторів.

Ще на самому початку підго­товчого періоду була передба­чена необхідність у цегельному заводі, який згодом було спо­руджено. Його продуктивність становила п’ять мільйонів штук цегли на місяць.

Вища Рада Народного Господарства країни в квітні 1930 року затвердила строки будівни­цтва ХТЗ. Рішення про побудову у Харкові тракторного заводу і затвердження остаточного за­вдання на проектування датува­лося 1930 роком, а пуск заводу і початок випуску продукції без­перервним потоком — 1 жовтня 1931 року.

Нестача часу і стислість підго­товчого періоду не дали можли­вості управлінню будівництвом організувати роботи в загально­прийнятій для них послідовності. Виходом зі становища була організація всіх видів будівельних і монтажних робіт одночасно. Методом для цього стало макси­мальне ущільнення робіт на пев­ному об’єкті за прискорених тем­пів проектування і виготовлення робочих креслень.

Стосовно промислового бу­дівництва, то в механоскладаль­ному цеху зведення залізобетон­ного каркасу і зовнішніх стін було завершене до настання морозів, опалубку знято. Приступили до встановлення металевих ліхта­рів і вкривання даху. Заготівля віконних хрестовин і дверей, здебільшого, теж була завершена. У грудні передбачалося забетону­вати всю залізобетонну підлогу цього корпусу поверхнею близько 50 тисяч квадратних метрів.

Ливарний цех являв собою критичне місце будівництва. Бетонні роботи не були завер­шені до початку морозів, тому що пізно надійшли креслення.

Каркас ковальського цеху був металевим. Встановлення його затяглося до березня. Закладали тільки фундаменти під молоти та інші механізми. Загалом було забетоновано близько 30 фунда­ментів.

Спорудження ремонтно-ме­ханічного цеху, заводоуправ­ління та навчального комбінату будівельники завершили в грудні 1930 року.

13 грудня 1930 року дирек­тором Тракторобуду назна­чили Пантелеймона Івановича Свистуна, який 30 вересня 1931 року став першим директором ХТЗ.

У січні 1931 року продовжу­валося спорудження об’єктів ви­робничого призначення та житлового будівництва ХТЗ. Особлива увага приділялася ковальському та ливарному цехам.

За великих морозів у січні-лютому знаменита на Тракторобуді бригада «залізного виконроба» Д. О. Мельникова показувала зразки трудового героїзму. Це значною мірою посприяло сво­єчасній здачі обладнання під монтаж. Тракторобуд став куз­нею знаних на весь світ трудових рекордів, сподвижниками і авто­рами яких були бригади мулярів П. І. Кушнарьова, А. І. Мікуніса, бетонників Г. В. Марусіна, П. І. Мовлєва, І. Д. Сидоренко, В. І. Радкевича.

Серед тих, хто, не покладаючи рук, не рахуючись з втомою і часом працював на будівництві — воїни Червонопрапорної диві­зії під командуванням комдива М. Ф. Лукіна. За свою роботу на будівництві вона першою серед військових з’єднань була вшано­вана орденом Леніна.

Треба віддати на­лежне професійним знанням і чесному ставленню до справи на Тракторобуді іно­земним спеціаліс­там, які здійснювали інженерний нагляд за перебігом будів­ництва і допомагали у розв’язанні невід­кладних проблем. Очолював їх амери­канський інженер, завідувач будівного відділу будівництва заводу Л. Сваджіан, якого нагородили орденом Леніна.

21 вересня 1931 року колектив ХТЗ рапортував про готовність до пуску заводу-велетня, який був збудований і змонтований за п’ятнадцять мі­сяців.

1 жовтня 1931 року відбувся мітинг з нагоди пуску заводу. Незважаючи на великий дощ, холодний вітер, трибуну біля кор­пусів заводу оточило 25 тисяч робітників будови, делегації всіх харківських заводів, колгоспів, заводів інших міст. На трибуні були члени ЦК КП(б)У та уряду: Косіор, Петровський, Строганов, Терехов, Чернявський, Сухомлин, Сербиченко, Дубовий, Свистун, Потапенко, поети Дем’ян Бєдний та А. Безименський та інші. На окремий трибуні консули чужо­земних держав.

З літака у тисячах примірни­ків над мітингом розкидані лис­тівки з віршами Безименського. Директор заводу П. І. Свистун в своєму рапорті розповів про те, як зводився тракторний, як героїзм та самовідданість до­лали всі перешкоди. В 13 годин 5 хвилин червона стрічка була розрізана Г. І. Петровським, і під оркестрові звуки та бурхливі крики зійшов з конвеєра первісток українського тракторобудування СХТЗ 15-30. Трактор був яскраво-червоного кольору, за кермом сиділа Маруся Бугайова, одна з ударниць Тракторобуду. Через 10 хвилин пішов другий трактор, потім третій і так перші десять тракторів.

Перші випробування трактора пройшли в Андріївській комуні «Надія».

В жовтні випустили 50 машин, листопаді — 381, в грудні — 863, всього за три місяці першого року існування заводу було здано 977 тракторів. Робота в ці місяці була періодом боротьби з «дитячими хворобами» пускової стадії.

Наступним результатом роботи харківських тракторобудівників стала машина СХТЗ-НАТІ ІТА, яка випускалась з 1937 по 1949 рік. При розробці за основу була взята конструкція Сталінградського тракторного заводу і НАТІ. Про що говорять літери в назві. Потужність цього трактора становила 52 кінських сили, тобто вдвічі більше, ніж у колісних, які мали двигун потужністю 30 к.с. Ця гусенична машина витрачала менше пального для обробітку одного гектара на 25 відсотків ніж її попередники. Безсумнівною перевагою нового гусеничного трактора була можливість використовувати його в найрізноманітніших природних умовах, у всіх місцях де потрібна була висока прохідність. Також ця машина випускалась під час евакуації в роки воєнного лихоліття в місті Рубцовську Алтайського краю, де завдяки харківським тракторобудівникам пізніше з’явився Алтайський тракторний завод.
Тієї ж пори були створені експериментальні тракторні дизель-двигуни, які працювали на солярному маслі[що це?]. Випробування засвідчили: якщо трактор зі звичайним гасовим двигуном витрачав на одну кінську силу 315 — 320 грамів гасу, то дизель-двигун — тільки 210 грамів солярки — продукту більш дешевого, ніж гас.
28 грудня 1949 Харківський тракторний завод розпочав випуск нових малолітражних тракторів «ХТЗ-7».

1949-67рр.

З 1949 року відроджений з руїн ХТЗ перейшов до випуску дизельного трактора ДТ-54, що здобув заслужену славу безвідмовного трудівника на хлібних ланах всіх регіонів СРСР. 29 вересня 1954-го року з головного конвеєра Харківського тракторного заводу зійшов 100-тисячний дизельний трактор ДТ-54. Відомі далеко за межами України та СРСР машини під маркою ХТЗ-ДТ-14, ДТ-20, Т-25 були широко затребувані на всіх п’яти континентах планети, через що завод здобув почесну міжнародну нагороду «Золотий Меркурій». Зокрема для випуску таких машин в Індії був спеціально збудований тракторний завод. В четвертому кварталі 1955 року ХТЗ перейшов на випуск дизельного трактора ДТ-14. Прообразом цієї машини служив ХТЗ-7, лише з тією різницею, що на нову машину встановлювався дизельний двигун потужністю 14 кінських сил.
В той же час впродовж 1948 — 1950 років було створено легкий артилерійський тягач (АТЛ), а в 1953 — 1954 рр. ХТЗ випустив дослідну партію цих машин. Одночасно підприємство займалося створенням електротрактора ХТЗ-12. Усього таких машин було виготовлено 32. Вони працювали в різних господарствах країни, однак себе не виправдали. Згодом завод припинив їх виробництво.
Паралельно на заводі створювалась нова модель трактора на базі машини ДТ-54 під назвою Т-75. Її потужність зросла до 75 кінських сил. Перші три трактори Т-75 зійшли з конвеєра для відправки на державні випробування в травні 1960 року. А 29 вересня 1960 року без зупинки виробництва Харківський тракторний завод перейшов на серійний випуск гусеничних тракторів Т-75 які замінили вже застарілі ДТ-54. В 1961 році, виконуючи вказівку з центру ХТЗ розпочав підготовчі роботи з метою заміни виробництва Т-75 на новий трактор Т-74 з дизелем СМД-14, який мав виготовлятися на місцевому заводі «Серп і молот». Через рік завод перейшов на випуск Т-74, припинивши виробництво Т-75.

Одночасно Харківському тракторному заводу доручили створити трактор потужністю 130 кінських сил.
І вже наприкінці липня 1961 року на полях колгоспу імені Орджонікідзе Лозівського району з’явився новий колісний трактор, який виконував глибоку оранку п’яти-корпусним плугом зі швидкістю 9 кілометрів на годину, це був Т-125.
19 жовтня 1964 року «Вища рада народного господарства СРСР» прийняла постанову № 98, якою передбачалося створення потужностей з випуску Т-125 та уніфікованих з ним гусеничних тракторів. Цією постановою передбачалася реконструкція Харківського тракторного заводу зі спорудженням окремих нових об’єктів на території заводу.
З 1966 року розпочалось виробництво трактора Т-125, а також його модифікацій: КТ-125 — тягача із землерийним обладнанням, яке виготовляв Київський завод «Буддормаш», Т-127 — трелювального трактора. Разом з тим в 1965 році було затверджене технічне завдання на проектування гусеничного трактора Т-150, яке передбачало створення модифікацій тракторів, у тому числі колісних. Технічний проект був схвалений науково-технічними радами галузі та НАТІ в січні-лютому 1967 року.
В той же час в 1967 році з конвеєра ХТЗ зійшов мільйонний трактор — Т-74 модернізована модель ДТ-54.

1967-94рр.

У 70-ті роки завод, провівши без зупинки виробництва корінну реконструкцію, успішно перейшов на випуск тракторів класу «3 тонни» трактора Т-150 в гусеничному і колісному виконанні. Цікаво що у листопаді 1979 року відбулися випробування трактора Т-150К на випробній станції університету штату Небраска в США. Порівняння результатів випробувань тракторів Т-150К і тракторів-аналогів, проведених на цій станції за шести-бальною системою засвідчило, що Т-150К за своїм технічним рівнем переважає всі інші аналоги.
З 1985 року в різних районах Харківщини проводилися випробування тракторів ХТЗ-200 та ХТЗ-180 На машинах були встановлені двигуни СМД потужністю 180 кінських сил.
Продуктивність ХТЗ-200 виявилася на 50 відсотків більшою, ніж у Т-150, а зниження витрати пального — до 21 відсотка. Крім того, за рахунок зменшення динаміки повороту знизилася навантаженість елементів трансмісії.

1994—2015 рр.

У 1994 році завод перетворений у відкрите акціонерне товариство «Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе».
У 2000 році була створена нова «серія 160» потужних інтегральних орно-просапних тракторів, призначених для сільськогосподарських робіт із оброблення та збирання цукрового буряка, кукурудзи, соняшника, картоплі, гречки, сої та інших просапних культур. У порівнянні з тракторами МТЗ-80 і Т-70 їхня продуктивність зросла в 2-2,5 рази.
Міжнародним «Бюро Верітас» було сертифіковано систему якості виробництва згаданих тракторів згідно зі стандартами ISO 9001, до речі майже всі трактори ХТЗ мають сертифікат відповідності у системі сертифікації УкрСЕПРО та Росії ГОСТ.

Для робіт у сільському та комунальному господарствах, для транспортування вантажів у промисловості та будівництві були створені трактори серій 30 та 50.
За 75 років роботи в цехах підприємства було виготовлено близько трьох мільйонів тракторів. Серед усіх тракторних заводів колишнього СРСР ХТЗ — єдиний завод з воріт якого виходили моделі всіх існуючих класів — від маленьких садово-городніх потужністю 8 кінських сил і до надпотужних 190 сильних гусеничних і колісних тягачів.
Нині досвідчений колектив робітників і фахівців ХТЗ розвиває й дбайливо підтримує в робочому стані потужну виробничу базу з випуску сучасних машин підвищеного технічного рівня.
Серед них колісні трактори загального призначення: ХТЗ-17221 (з каркасною кабіною) і ХТЗ-17222 (з метало-пластиковою обшивкою нового дизайну), Т-150-К-09 (машина, широко відома своєю універсальністю та економічністю). Трактори оснащені надійними дизелями Ярославського моторного заводу. Відповідають всім вимогам сільських трудівників (особливо на буряковій ниві), найуспішнішою стала модель орно-просапного трактора ХТЗ-16131 з двигуном Deutz.

Популярним в сільському господарстві і в промисловості залишається маневрений колісний навантажувач ХТЗ-156. Завод продовжує випускати гусеничні трактори — найвідоміший і найбільш широко застосований з них ХТЗ-150-05-09, а також нову модернізовану машину ХТЗ-181. З 2007 р. продуктова лінійка «ХТЗ» була вперше розширена дорожньо-будівельним бульдозером ТС-10. Перша партія машин цієї серії продана на підприємства Білорусі, Росії та України.
На сьогоднішній день все більше значення набуває не тільки виробництво нових моделей тракторів, а й їхній подальший супровід — перед-продажне, гарантійне та сервісне обслуговування — у 2005 році в Україні заводом була створена дилерська мережа. У 2013 році згідно рейтингу провідних підприємств високотехнологічного машинобудування України за рівнем управлінських інновацій ХТЗ посів шістнадцяте місце.
[2] Також слід зазначити, що підприємство зберігає за собою важливі об’єкти соціальної сфери.

17 жовтня 2013 року стало відомо, що підприємство припиняє роботу з 18 жовтня з відправкою співробітників у неоплачувану відпуску через припинення оформлення митних декларацій Харківською митницею Міністерства доходів і зборів України 7-ми російських підприємств, які поставляють Харківському тракторному заводу комплектуючі та матеріали для виробництва тракторів[3].

У ніч з 10 на 11 квітня 2015 року був знесений пам’ятник члену Політбюро ЦК ВКП(б) Серго Орджонікідзе, що стояв перед будівлею головного заводоуправління. 11 квітня Харківський тракторний завод офіційно відреагував на це так: «…фашистські нелюди плюнули в історію України та в душі працівників Харківського тракторного заводу імені Серго Орджонікідзе. Вночі вандали та варвари в масках знесли пам’ятник Серго Орджонікідзе… Цим актом бандити, під покровом темряви не тільки завдали образи та зламали власність трьохтисячного колективу заводу, а й образили більше 25 тисяч ветеранів-заводчан…»[4]

У липні 2015 року стало відомо, що Харківський тракторений завод на міжнародному форумі «Agroport-2015», який відбудеться у жовтні 2015 року, презентує новий гусеничний трактор «Квадротек», що має нову гідротрансмісію та на 70 % складається із деталей українського виброництва, а також робить мінімальний тиск на ґрунт і дає можливість замінити гусеничний хід на колесний. У розробці нового трактора брав участь Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут».[5] Крім того, ХТЗ уклало угоду із компанією «Volvo Penta» щодо комплектації її двигунами харківських тракторів, оскільки шведські двигуни екологічні, а трактори Volvo мають попит в Африці. Цими двигунами будуть комплексуватися трактори для українського та закордонного ринків, а для Росії трактори «ХТЗ» будуть оснащені двигунами «ЯМЗ».[6]

У грудні 2015 року ХТЗ випустив партію з 10 електротракторів.[7] Трактор коштує 15 тис. дол. Його потужність 35 к.с., що дозволяє йому рухати причепи масою до 2 т зі швидкістю 40 км/год.

з 2016

Через правові перешкоди завод простоював із березня 2016 року до січня 2017 року, внаслідок чого без роботи залишалися понад 2,5 тис. співробітників підприємства.[8]

З приходом нового інвестора — Олександра Ярославського, виробництво було відновлено в найкоротші терміни.

Вже у лютому 2017 року з конвеєра зійшов перший трактор, а до кінця року було випущено 794 одиниць техніки і Харківський тракторний завод вийшов на прибуток у 48,8 млн гривень.[9][10]

На підприємстві повідомляють[11], що ключовими заходами в 2018—2019 роках стануть оновлення парку обладнання, удосконалення заводу і удосконалення виробів, що випускаються відповідно до переваг споживачів (інвестор Олександр Ярославський виділив на ці цілі близько 10 млн дол.)

В 2018 році заводом були представлені універсальна маневрова залізнична техніка на базі трактора Т-150 типу ММТ-2 та ММТ-2М[12] та навантажувач Т-156Б-09-03.[13]

З приходом інвестора компанії «DCH» було проведено модернізацію тракторів, у які зроблено понад 200 нововведень. У планах провести модернізацію заводу, а також створити на базі заводу індустріальний парк і технопарк. Також завод не працює «на склад», оскільки випускає продукцію відповідно до портфелю замовлень[14]

У 2018 році з конвеєра підприємства зійшло близько 900 нових машин, а експорт збільшився удвічі порівняно з 2017 роком. Приблизно такі ж обсяги плануються на 2019 рік: завод не працює «на склад», а виробляє продукцію відповідно до портфеля замовлень[1][15] ·.

Виробничі потужності

Кількість випущених одиниць:

  • 1980-ті — 70,000[16]
  • 2001 — 2,013▲[17]
  • 2002 — 1,700▼[18]
  • 2003 — н.д.
  • 2004 — 1,550▼[19]
  • 2005 — 2,500▲[20]
  • 2006 — 1,420▼[21]
  • 2007 — 2,300▲[22]
  • 2008 — 2,709▲[23]
  • 2009 — 352▼[24][25]
  • 2010 — 1,600[26] або 4,000▲[27]
  • 2011 — 1,900▼[28]
  • 2012 — 1,653▼[29]
  • 2013 — 1,328▼[30]
  • 2014 — 1,455▲[31]
  • 2015 — 1,600▲[32]
  • 2016 — н.д.▼
  • 2017 — 794▲[33]
  • 2018 — 900▲[34]

Фінансові результати ХТЗ

Згідно з офіційними даними, на сьогодні всі попередні та теперішні власники підприємства не змогли зробити з машинобудівного гіганта бодай беззбиткове виробництво. Це в першу чергу пояснюється нездатністю перелаштуватися з планово-адміністративної економіки до ринкової, та непрозорістю і незбалансованістю української державної економічної політики щодо захисту власних підприємств та їх кадрів, а не окремих власників, коли «левова частка» прибутку виводиться власниками за межі підприємства та вимивається в економіки інших країн.

Власність

До 2007 року основним акціонером ХТЗ був харківський бізнесмен, співвласник групи DCH Олександр Ярославський. Потім завод перебував у власності групи ГАЗ, яка належить російському мільярдерові Олегу Дерипасці, співвласнику групи «Базовий Елемент». З квітня 2016 року акціонером та інвестором підприємства знову став Олександр Ярославський.[35]

Директори ХТЗ

Галерея

Див. також

Примітки

  1. а б Віталій Царьов (10 лютого 2019). Харківський тракторний завод удвічі збільшив експорт. Національний промисловий портал. Процитовано 1 травня 2019.
  2. ↑ Рейтинг підприємств високотехнологічного машинобудування України за рівнем управлінських інновацій у 2013 р. Архів оригіналу за 7 лютий 2014. Процитовано 13 лютий 2014.
  3. ↑ Харьковский тракторный завод останавливает работу. Коммерсантъ-Украина. 17.10.2013. (рос.)
  4. ↑ Заявление ХТЗ о сносе символа Харьковского тракторного завода – памятника Серго Орджоникидзе. Харьковский тракторный завод им. С. Орджоникидзе. Архів оригіналу за 12 квітень 2015. Процитовано 12 квітня 2015. (рос.)
  5. Алексей Грищенко. Харьковский тракторный завод представит новую технику. Status quo. 09.07.2015. (рос.)
  6. Алексей Грищенко. ХТЗ будет закупать моторы Volvo. Status quo. 09.07.2015. (рос.)
  7. ↑ Аграрії повністю викупили першу партію українських електротракторів, 7 січня 2016
  8. ↑ Діяльність ХТЗ остаточно розблокована
  9. ↑ Харківський тракторний завод Ярославського за підсумками 2017 року вийшов на прибуток
  10. ↑ ХТЗ завершив 2017 рік з прибутком у понад 48 млн гривень
  11. ↑ Андрій Коваль взяв участь в Українському форумі машинобудування та інжинірингу — ХТЗ. xtz.ua (ua). Процитовано 2018-07-23.
  12. ↑ Універсальна маневрова залізнична техніка на базі тракторів ХТЗ. http://uprom.info/. національний промисловий портал. 2018-08-15. Процитовано 8 жовтня 2018.
  13. ↑ ХТЗ представив свій навантажувач. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 2018-10-09. Процитовано 8 жовтня 2018.
  14. ↑ ХТЗ впроваджуює інновації та готує масштабну модернізацію заводу. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 2018-11-14. Процитовано 14 листопада 2018.
  15. ↑ Харківський тракторний завод Ярославського – у переліку найперспективніших українських експортерів. Еспресо. 8 лютого 2019. Процитовано 1 травня 2019.
  16. ↑ Миллионный трактор ХТЗ, утрата столичного статуса и открытие турбогенераторного завода: 20 – 25 января в истории Харькова
  17. ↑ Переворот на ХТЗ
  18. ↑ Переворот на ХТЗ
  19. ↑ Харьковский тракторный завод разработал колесный трактор ХТЗ-18040 мощностью 230 лошадиных сил
  20. ↑ ХАРЬКОВСКИЙ ТРАКТОРНЫЙ ЗАВОД НАМЕРЕН В 2006 Г. ВЫПУСТИТЬ 2100 ТРАКТОРОВ – А.КРИВОКОНЬ
  21. ↑ Украинским крестьянам – харьковские трактора!
  22. ↑ Ярославский покидает ХТЗ
  23. ↑ ХТЗ проходит сертификацию в Китае
  24. ↑ Харьковскому тракторному заводу исполнилось 80 лет
  25. ↑ ХТЗ проходит сертификацию в Китае
  26. ↑ Харківський тракторний завод в 2010 р. планує продати 1600 тракторів
  27. ↑ Дрова вместо тракторов
  28. ↑ Харьковский тракторный завод реализовал почти 2 тысячи тракторов
  29. ↑ Крупнейший украинский производитель тракторов остановил работу
  30. ↑ «Харьковский тракторный завод» и американская компания договариваются о сборке комбайнов
  31. ↑ «Харьковский тракторный завод» и американская компания договариваются о сборке комбайнов
  32. ↑ Ярославский купил Харьковский тракторный завод
  33. ↑ ХТЗ завершив 2017 рік з прибутком у понад 48 млн гривень
  34. ↑ Харківський тракторний завод удвічі збільшив експорт
  35. ↑ На ХТЗ сподіваються найближчим часом запустити виробництво

Посилання

1 жовтня

1 жовтня — 274-й день року (275-й у високосні роки) за григоріанським календарем. До кінця року залишається 91 день.

Цей день в історії: 30 вересня—1 жовтня—2 жовтня

DCH

Development Construction Holding (DCH) — фінансово-промислова група України, що консолідує значну частину активів колишньої групи «УкрСиббанк». Заснована в лютому 2007 р. Повна назва — ТОВ «Девелопмент Констракшн Холдинг».

Біблик Валентин Васильович

Валентин Васильович Біблик (рос. Валентин Васильевич Библик, 22 червня 1926 р., Єнакієве — 6 червня 2009 р., Харків) — Герой Соціалістичної Праці, двічі кавалер ордена Леніна і ордена Трудового Червоного Прапора, кавалер ордена Жовтневої революції, ордена «За заслуги» ІІІ ступеня і ордена «Народної Республіки Болгарія» І ступеня, лауреат Державної премії СРСР, Заслужений машинобудівник Української РСР, академік Академії інженерних наук України, Почесний громадянин Харкова, Червен-Бряга і Тирговиште. Депутат Верховної Ради УРСР 10—11-го скликань. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1971—1976 р. Член ЦК КПУ в 1976—1990 р.

Волгоградський тракторний завод

Тракторна компанія «ВгТЗ» (колишній «Волгоградський тракторний завод ім. Дзержинського» (ВгТЗ) — одне з найбільш в Росії та країнах СНД підприємств з виробництва уніфікованих гусеничних тракторів сільськогосподарського та промислового загального призначення, а також військової техніки. Входить до складу концерну «Тракторні заводи».

Донецький металопрокатний завод

Донецький металопрокатний завод (ДМПЗ) — підприємство гірничометалургійного комплексу України, розташоване у Донецьку.

Квітко Лев Мойсейович

Лев (Лейб) Мойсейович Квітко (їд. לייב קוויטקאָ) (15 жовтня 1890(18901015), Голосків, Подільська губернія, Російська імперія — 12 серпня 1952) — радянський поет українського єврейського походження, писав мовою їдиш.

МТ-ЛБ

МТ-ЛБ (абр. від рос. многоцелевой транспортёр (тягач) лёгкий бронированный), часом зустрічається переклад БТ-ЛБ — радянський / український плавучий бронетранспортер.

Створений для транспортування (перевезення) людей та вантажів, також широко використовується в ролі артилерійського тягача (у деяких частинах використовується для перевезення особового складу моторизованих стрілецьких підрозділів, хоча і не призначався для цієї ролі, на відміну від прийнятих раніше на озброєння БТР-60).

Прийнятий на озброєння в 1964 році, випускався на Харківському тракторному заводі. МТ-ЛБ застосовувався радянськими військами у війні в Афганістані, а після розпаду СРСР використовувався практично у всіх великих збройних конфліктах на пострадянському просторі. У значних кількостях МТ-ЛБ також поставлявся союзникам СРСР і нейтральним країнам, використовувався в ряді регіональних конфліктів.

Використовувався як база для ряду машин спеціального призначення, а шасі бронетранспортера використовувалося для цивільних всюдиходів. Хоча з середини вісімдесятих років і сам МТ-ЛБ у варіанті без башти і кулеметного озброєння з успіхом використовувався в народному господарстві в умовах Крайньої Півночі як всюдихід.

Після розпаду СРСР виробнича база МТ-ЛБ залишилася на території України. На шасі цієї машини Харківським тракторним заводом розроблений і випускається цивільний всюдихід ХТЗ-3Н.

Т-012 (трактор)

Т-012 — марка колісного малогабаритного трактора, що випускається в різних модифікаціях на Харківському тракторному заводі з 1990 року. Трактор призначений для роботи на присадибних ділянках, малих фермерських господарствах та комунальних підприємствах.

Т-25 (трактор)

Т-25 — марка колісного трактора, що випускався в різних модифікаціях на Харківському тракторному заводі з 1966 по 1972 рік, з 1977 року випускався Т-25А.

Трактор призначений для міжрядної обробки просапних культур, оранки легких ґрунтів, робіт у садах і теплицях, для роботи з косаркою, а також для дрібних транспортних робіт. Передні напрямні колеса розміру 6.00-16″, задні 9.5-32″ , 10.00-28″ аб, 11.2-28″ ,12.4-28″. Привід тільки на задні колеса.

В залежності від року випуску існують чотири варіанти КПП .

Відмінною особливістю тракторів Т-25А була наявність обігрівача кабіни працюючого від гідравлічної системи трактора. На більш пізніх модифікаціях Т-30А69 обігрівач працював від системи змащення двигуна.

За 5 років на Харківському заводі виготовлено 60 055 одиниць Т-25. Наступником Т-25 є ХТЗ-2511.

Т-75 (трактор)

Т-75 (ДТ-54М) — гусеничний трактор, призначений для виконання основних сільськогосподарських робіт по суцільній обробці ґрунту і збирання врожаю з навісними, напівнавісного і причіпними машинами і знаряддями на підвищених швидкостях. Може бути використаний на дорожніх, меліоративних, будівельних і інших роботах у сільському господарстві, а також при перевезенні важких вантажів на поганих дорогах.

Вироблявся на Харківському тракторному заводі — з 1960 по 1962 рік. Всього було виготовлено 45 800 екземплярів.

Харківський тракторний завод спільно з Всесоюзним інститутом механізації сільського господарства провів глибоку модернізацію трактора ДТ-54 з метою використання його на роботах з підвищеними швидкостями. При підвищенні потужності двигуна з 54 до 75 к.с. і деякій зміні ряду швидкостей модернізований трактор Т-75 забезпечує на всіх роботах збільшення продуктивності на 15% при практично тих самих витрат палива. Спочатку планувалося випускати Т-75 на Харківському та Сталінградському тракторних заводах.

Трактор Т-75 гусеничний, загального призначення, класу 3 т. Перша партія цих тракторів була випущена під маркою ДТ-54М. З 1962 року Харківський тракторний завод перейшов до випуску тільки тракторів марки Т-74.

Тодоров Петро Прокопович

Петро Прокопович Тодоров (нар. 24 жовтня 1946(19461024), село Троїцьке, тепер Попаснянського району Луганської області) — український діяч, голова правління ВАТ «Харківський тракторний завод імені Серго Орджонікідзе». Член Центральної Контрольної Комісії (ЦКК) КПРС, член Президії і Бюро Президії ЦКК КПРС в липні 1990 — серпні 1991 р. Дійсний член Академії інженерних наук України.

Тракторний завод (станція метро, Харків)

«Тракторний завод» — 12-та станція Харківського метрополітену. Розташована на Холодногірсько-Заводській лінії між станціями «Імені О. С. Масельського» та «Індустріальна». Відкрита 11 серпня 1978 року.

Троїцьке (Попаснянський район)

Тро́їцьке (в минулому — Чотирнадцята Рота) — село в Україні, в Попаснянському районі Луганської області. Орган місцевого самоврядування — Троїцька сільська рада.

Населення становить 1415 осіб.

Розташоване по обох боках річки Лугань (в народі — Луганка) за 12 кілометрів від районного центру. Мова місцевих мешканців — переважно російська.[джерело?]

ХТЗ-170 (трактор)

ХТЗ-170 — марка універсального швидкісного колісного трактора, що випускається Харківським тракторним заводом з 1997 року.

ХТЗ (значення)

Харківський тракторний завод

Харцизький трубний завод

ХТЗ (район Харкова)

Харківський завод тракторних двигунів

Харківський завод тракторних двигунів (ХЗТД) — ПАТ, машинобудівний завод із виробництва та ремонту дизельних двигунів та електродвигунів, розташований у Харкові. Станом на 2012 рік підприємство перебуває у стані ліквідації.

Чміль Варвара Іванівна

Варвара Іванівна Чміль (рос. Варвара Ивановна Чмиль; 27 грудня 1914, Чернігівська губернія — 28 січня 2001) — радянська діячка тракторобудування, змінний майстер заводу ХТЗ. Герой Соціалістичної Праці (1960).

Техніка Харківського тракторного заводу

howlingpixel.com

Історія заводу — ХТЗ

Харківський тракторний завод було засновано в 1930 році. Для роботи на величезному підприємстві, що швидко розростається, були потрібні все нові і нові фахівці різних областей, і це призвело до утворення окремого житлового району Харкова, який став повним тезкою заводу і який отримав назву – ХТЗ. За роки роботи завод випустив більше 3 мільйонів тракторів та іншої важкої спеціалізованої техніки, яку завжди відрізняла надійність, функціональність і висока якість виконання. Вироби, випущені промисловим підприємством ХТЗ, протягом десятиліть користувалися великим попитом не тільки на території колишнього Радянського Союзу, а й у багатьох країнах Європи, Азії і навіть Африки. На сьогоднішній день Харківський тракторний завод виробляє десятки моделей сучасних тракторів і спецтехніки, яка не втратила своєї актуальності і продовжує залишатися широко затребуваною серед великого кола споживачів, завдяки своїй надійності, ефективності і прийнятної конкурентоспроможної ціни виробів.

Усю сучасну продукцію ХТЗ сертифіковано і вона відповідає стандартам якості, що пред’являються в Євросоюзі. Сьогодні заводом випускаються машини, призначені для виконання найрізноманітніших робіт у багатьох галузях промисловості, сільського та комунального господарства, будівельної сфери. Практично всі трактори і важка техніка спеціального призначення багатофункціональні і мають високі можливостями агрегатування з численними навісними знаряддями різного призначення. Можливість замовити кожну модель в декількох варіантах збірки дозволяє покупцям купувати техніку, яка оптимально відповідає всім майбутнім умовам експлуатації.

Щоденна кропітка робота технологів, конструкторів, промислових дизайнерів і багатьох інших фахівців ХТЗ призвела до появи нової лінійки високотехнологічних, комфортних і продуктивних машин, при виготовленні яких було використано інноваційні сучасні технології та матеріали. Окрім традиційних тракторів загального призначення підприємство приступило до виробництва спецтехніки, призначеної для нафтовиків і геологів. Було випущено установки для проведення механізованих зварювальних робіт. На базі техніки МТЛБ було створено надійні всюдиходи, здатні працювати в найекстремальніших і несприятливих для людини умовах. Для залізничної галузі випущено універсальні дорожні машини, що працюють на базі тягачів ХТЗ. Оновилися і отримали нове життя всі моделі тракторів для сільгоспвиробника і комунальних служб. Але яке б обладнання не випускав сьогодні Харківський тракторний завод, головними критеріями, які залишаються незмінними з перших років роботи підприємства, залишилися – висока якість, довговічність, безпека і надійність кожної випущеної машини.

Широкий вибір техніки, що відрізняється одна від одної багатьма показниками, в тому числі продуктивністю і потужністю, дозволяє будь-якому споживачеві вибрати обладнання, що оптимально підходить саме для його потреб. Для великих господарств, робота яких пов’язана з вирощуванням великих угідь, пропонується потужний сучасний багатофункціональний трактор ХТЗ-242К.20 (21) з широкими можливостями агрегатування. У комплекті з надійним трактором, сільгоспвиробник завжди зможе придбати зручний великотоннажний саморозвантажний причіп ТМ-47. Гусеничний трактор високої прохідності ХТЗ-181 (190 к.с.), колісна техніка ХТЗ-150К-09.172 (180 к.с.) зі збільшеними спареними колесами, допоможуть аграрію поліпшити показники врожайності, за рахунок зменшеного тиску на грунт, що забезпечується конструкціями цих машин.

Спеціалізоване навісне обладнання для різання мерзлих ґрунтів, встановлене на базі тракторів ХТЗ-150К-09.172 і ХТЗ-242К.20 (21), допоможе механізувати і ефективно виконати багато будівельних завдань, а також знайде застосування при проведенні зимового пересаджування дерев. Для залізничної галузі та виробничих підприємств, що мають на території під’їзні шляхи, незамінною машиною стане модуль КРТ-1, що працює на базі тракторів ХТЗ-242К.20 (21) і ХТЗ-150К-09.172. Ці машини успішно виконують всі функції значно дорожчих маневрових тепловозів, при цьому техніка ХТЗ часто виявляється значно економічнішою в експлуатації. Для виконання обслуговування і ремонту залізничного полотна випущена універсальна колійна машина УПМ-1, що працює на спеціально доукомплектованому тракторі ХТЗ-17221.

Широкий вибір пропонованої техніки дозволяє забезпечити попит на найрізноманітніші трактори і спеціалізовані агрегати. Аграрії, великі будівельні та сільськогосподарські організації завжди можуть придбати високоякісні та надійні машини, випущені на Харківському заводі, за досить низькими, конкурентоспроможними цінами і забезпечити свої господарства високопродуктивною сучасною технікою вітчизняного виробництва.

За 85 років роботи ХТЗ випустив понад 2,5 млн. тракторів різних моделей і модифікацій.

xtz.ua

ХАРКІВСЬКИЙ ТРАКТОРНИЙ ЗАВОД ІМ.ОРДЖОНІКІДЗЕ, ПАТ

Галузі
Види діяльності
  • 28.30 — Виробництво машин і устатковання для сільського та лісового господарства
  • 46.61 — Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткованням
  • 47.11 — Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами
  • 52.29 — Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту
  • 68.20 — Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна
  • 41.20 — Будівництво житлових і нежитлових будівель
Продукція, послуги

Трактори колісні, Трактори гусеничні, Трактори орно-просапні, Трактори колісні малої потужності, Навантажувачі фронтальні, Бульдозери колісні та гусеничні,

послуги:
Ремонт тракторів, основних агрегатів і вузлів трактора, Ливарне виробництво, Механоскладальне виробництво, Інструментальне виробництво, пресово-зварювальне виробництво

Про компанію

Харківський тракторний завод являє собою велике виробниче підприємство, яке веде свою діяльність з 1930 року.

Завод пропонує таку продукцію:

• Колісні трактори.

• Трактори гусеничного типу.

• Бурильно-кранова машинка.

• Трактор, призначений для установки залізничного обладнання.

• Мульчер.

• Малий маневровий тягач.

Велика увага приділяється якості запасних частин котрі застосовуються під час складання і самого процесу складання. Терміни можуть змінюватися як у бік збільшення, так і в бік зменшення виконання замовлення в залежності від обсягів і складності техніки яка виробляється. Ми не готові виробляти обладнання швидше, жертвуючи його якістю.

Колектив має величезний досвід роботи з виробництва тракторної техніки і запасних частин до неї.

В даний час наше підприємство може запропонувати Вам декілька моделей тракторів, які володіють вражаючими експлуатаційними показниками.

www.ua-region.com.ua

Харьковский тракторный завод — Latifundist.com

Производство сельскохозяйственной и промышленной техники

Харьковский тракторный завод (ХТЗ) — один из немногочисленных заводов мира, выпускающих одновременно колесные и гусеничные тракторы мощностью 180-240 л.с. Основную продукцию завода дополняют малогабаритные тракторы мощностью 27-35 л.с, промышленные бульдозеры класса 10 т и специальная техника на базе колесных и гусеничных машин.

Предприятие имеет замкнутый технологический цикл всех основных переделов производства: литейное, кузнечное, термическое, сварочное, холодноштамповочное, механообрабатывающее и сборочное производство.

Входит в состав DCH.

Профиль Facebook

Канал YouTube

Продукция:

Для сельского хозяйства:

  • Тракторы колесные универсально-пропашные мощность 180-240 л.с. серии ХТЗ-150К, ХТЗ-170.
  • Тракторы гусеничные мощностью 175-190 л.с. серий ХТЗ-181, Т-150-05-09-25.
  • Тракторы для малых и средних фермерских хозяйств серии мощностью 27-35 л.с. серий ХТЗ-2511, ХТЗ-3510.
  • Сельскохозяйственный погрузчик ХТЗ-156Б мощностью 180 л.с. с объемом ковша 1,5 м3.
  • Запасные части к тракторам.

Для основных отраслей промышленности:

  • Коммунальным службам больших городов и организациям, проводящим дорожно-строительные работы, предлагается бульдозер ТС-10, а также гусеничные и колесные тракторы ХТЗ, оснащенные бульдозерными отвалами.
  • Для строительной сферы долго и надежно служит колесный погрузчик Т-156Б-09-03, для резки мерзлых грунтов — специализированное навесное оборудование, установленное на базе тракторов ХТЗ-150К-09-25 и ХТЗ-17221, которое помогает механизировать и эффективно выполнить многие строительные задачи, а также применяется при проведении зимнего пересаживания деревьев.
  • Сварочный агрегат AC-42A, работающий совместно с модифицированным трактором ХТЗ-16131-02, позволяет производить ремонт магистральных трубопроводов в самых труднодоступных местах, при отсутствии стационарных источников электроэнергии.
  • Для железнодорожной отрасли и производственных предприятий, имеющих на территории подъездные пути, незаменимой машиной станет модуль КРТ-1, работающий на базе тракторов ХТЗ-17221 и ХТЗ-150К-09-25. Эти машины успешно выполняют все функции значительно более дорогих маневровых тепловозов.
  • Для выполнения обслуживания и ремонта железнодорожного полотна выпущена универсальная путевая машина УПМ-1, работающая на специально доукомплектованном тракторе ХТЗ-17221.
  • Для нефтегазовой отрасли и энергетики предлагаются надежные народнохозяйственные снегоболотоходные машины ХТЗ-10Н, ХТЗ-3Н, ХТЗ-26Н, способные работать в самых экстремальных и неблагоприятных для человека условиях.

Тракторы ХТЗ можно приобрести по программам государственной компенсации, в лизинг, в рассрочку, по схемам факторинга.

Наличие гарантийно-сервисной сети в каждом регионе России, Украины, зарубежья.

Вся современная продукция ХТЗ сертифицирована и полностью соответствует высоким стандартам качества. Тракторы прошли испытания и успешно эксплуатируются не только в России и в Украине, но и на Кубе, в Конго, Румынии, Болгарии, Польше, странах Прибалтики, Центральной Азии.

История:

1931 г. — был построен завод. 

Чтобы актуализировать информацию в разделе досье или компании, присылайте обновленные данные на почту [email protected]

Контакты


Харьковская область, Харьковский район, г. Харьков, пр-т. Московский, 275

+38 (057) 715 13 14
+38 (057) 715 13 17

[email protected]

Просмотреть на карте

latifundist.com